ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОГО ОТОЧЕННЯ НА СТАНОВЛЕННЯ РЕМІСІЇ У ЗАЛЖЕНИХ ВІД АЛКОГОЛЮ

Старков Д. Ю. Вплив соціального оточення на становлення ремісії у залежних від алкоголю / "Междисциплінарні проблеми соціальної роботи: психологічні, соціологічні, правові аспекти". Матеріли другої міжнародної науково-практичної конференції. - Київ, 2014. - с. 94-96

Було проведено дослідження взаємозв’язку становлення ремісії від виду сімейного оточення клієнтів, що пройшли 3-х місячну програму реабілітації у центрі соціально-психологічної реабілітації залежних від алкоголю «Сенс» [1].

Клієнтів було згруповано по трьом видам оточення: що проживають з батьками, що проживають з чоловіком або дружиною, відносно самостійні (мешкають тільки з дітьми або самостійно). По типу ремісії також було виділено три групи: повний рецидив (повернення до зловживання алкоголю, яке було й до проходження реабілітації), значне зниження шкоди (було не більше 2-х зривів з подальшім поверненням до тверезого життя), повна тверезість (повністю припинили вживання алкоголю). Результати дослідження групи клієнтів з 30 осіб, що закінчили 3-х місячну програму реабілітації у центрі «Сенс» з липня 2011 по червень 2013 (тобто мали б мати терміни тверезості від 1 до 3 років на момент дослідження у лютому 2014) наведено у таблиці 1.

Таблиця 1.

Залежність типу ремісії від виду оточення

              Вид оточення

Тип ремісії

Батьки

13 осіб; 43%

Подружжя

6 осіб; 20%

Самостійність

11 осіб; 37%

Рецидив

14 осіб; 47%

9 осіб; 65%

3 осіб; 21%

2 осіб; 14 %

Зниження шкоди

8 осіб; 27%

3 осіб; 38%

2 осіб; 24%

3 осіб; 38%

Неперервна тверезість

8 осіб; 27%

1 особа; 13%

1 особа; 12%

6 осіб; 75%

 

Крім того, виявилося, що з тих, хто проживав з батьками, повний рецидив був у 70% клієнтів; хто проживав з чоловіком або дружиною рецидив був у 50%; з тих, хто мав відносну самостійність рецидив був у 20%. Слід зазначити, що батьки тих 3 осіб, що набули тверезості з одиничними алкогольними «зривами», відвідували групи взаємодопомоги для родичів алкоголіків.

Було також досліджено залежність типу ремісії від інших факторів: гендерних, вікових, типу акцентуації характеру (за опитувальником Леонгардо-Шмишека). Статистично значущих впливів цих факторів виявлено не було.

З проведеного дослідження можна зробити однозначний висновок про значний вплив найближчого соціального оточення на та одужання від алкогольної залежності. Так наявність близьких зв’язків збільшують вірогідність невдачі одужання (до 50% у випадку наявності батьків у такому оточенні). З іншого боку, проходження особами з найближчого оточення залежного відповідних програм для родичів, значно знижують вірогідність невдачі. Крім того, можна казати, що саме фактор соціального оточення є визначальним для становлення ремісії на довгих строках (від року). Такі дані корелюють з іншими дослідженнями проблеми впливу найближчого оточення на залежного [2].

Це свідчить про необхідність включення в реабілітаційні програми алкогольної залежності заходів не тільки психологічної корекції алкогольної залежності, але й соціальної корекції, що включають роботу зі співзалежністю, сімейну терапію, соціальний супровід тощо.

 

Список літератури:

1.                Іванов В.О. Принципи роботи амбулаторної соціально-психологічної реабілітації осіб залежних від алкоголю: Науково-методичний посібник / В. О. Іванов, Ю. М. Безсмертний, Д. Ю. Старков. – К. : ПАТ «Віпол», 2013. — 128 с.

 

2.                Москаленко В. Д. Созависимость при алкоголизме и наркомании (пособие для врачей, психологов и родственников больных). / В. Д. Москаленко. – М. : «Анахарсис», 2002. – 112 с.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить